<? print trim($names[$l]) ?>
synergist.kiev.ua
Русский English
Українська
Статті, книги
Консультації
Тренінги
Блог
Корисні посилання
Контакти

Статті, книги
⇒
Економіка
⇒
Складність і взаємозалежність як виклик сучасності

Олена Пугачова

Складність і взаємозалежність
як виклик сучасності

АНОТАЦІЯ

У статті аналізуються можливі відповіді суспільства на виклики часу: взаємозалежність і складність миру. Обговорюються можливості теорії складних систем адекватно описувати нелінійний і непередбачуваний процес економічного розвитку. Проаналізовано стан економіки України як складної соціально-економічної системи.

The ideas of the theory of complexity as to the problems of economic development are  considered. The possibilities of the theory of complexity to explain adequately nonlinear, interconnected and unpredictable process of economic development is discussed. The economy of Ukraine as complex socio-economic system is analyzed.



Вступ

Створюється враження, що способи вирішення проблем, що стоять перед Україною в соціально-економічній області ходять по колу: очікування хорошого лідера, який приведе країну до процвітання, нездійсненність очікувань, нові очікування. Безплідне коло очікувань свідчить про те, що за межами уваги залишаються чинники, без урахування яких не можна йти далі. Більш того, можливо, традиційні наукові підходи не дозволяють навіть виявити ці чинники і дати адекватну картину того, що відбувається.

Взаємозалежність і складність (complexity) – це виклик нашого часу. Під «викликами» зазвичай розуміють проблеми загального характеру, пов'язані з появою яких-небудь нових чинників в світовому розвитку, що ставлять під сумнів можливість нормального функціонування механізму відтворення суспільного життя. На відміну від «погроз», що припускають негайні у відповідь дії, реакція на виклики може бути двоякою:

  1. Відсутність яких-небудь дій. В цьому випадку можливий наступний хід подій: якийсь час (можливо, досить довге) система «пригнічує» прояв чинників, що дестабілізують її, або «співіснує» з ними. Проте якщо йдеться про виклики, що мають глибинні причини, то це рано чи пізно це приводить до колапсу суспільства. Це найбільш болісний тип розвитку.
  2. Модернізація системи, яка пов'язана зі зміною характеру її існування та встановленням нових внутрішніх системних зв'язків. Найчастіше це результат усвідомлених заходів, покликаних знайти відповідь на «виклики». Проте невміле втручання може тільки погіршити ситуацію, прискорюючи колапс системи.

Специфіка взаємозалежності і складності полягає в тому, що традиційне мислення не здатне підказати правильні рішення: потрібні нові ідеї, нові методи, нові метафори. Редукционізм, як пануючий стиль наукового мислення, дозволив дібратися до багатьох таємниць окремих частин нашого світу. Проте, як з'ясувалося, багато найбільш складних проблем приховується у вивченні того, як відносно прості частини, пройшовши через павутиння взаємодій, приводять до формування складного цілого. І чим більше вчені розгадують природу частин, тим більше розуміють, що знання частин не дає прямого розуміння того, як функціонує окреме ціле. Іншими словами, в традиційній науці і техніці немає концептуальної мови для розуміння складних систем. Тому не варто недооцінювати той факт, що ми живемо не тільки під час економічної кризи, але і серйозного зрушення наукової парадигми, що у свою чергу, буде мати серйозний вплив на всі аспекти людського життя.



Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед найбільш відомих світових центрів вивчення складних систем – Інститут Санта-Фе (Santa Fe Institute, New Mexico, USA,1984 р.), Інститут складних систем Нової Англії (New England Complex Systems Institute, USA,1996 р.), Європейське співтовариство складних систем (Complex systems Society, 2004).

Дослідження останніх років в значній мірі змінили модель бачення світу (P.W.Anderson; Yaneer Bar-Yam; Albert-Laszlo Вarabasi; Stuart Kauffman). В даний час в світовій економічній теорії спостерігається відхід від жорстко детермінованих поглядів. Економісти стають більш відкритими не до механічного, а до органічного підходу. В рамках цього підходу економіка розглядається як складна система [1-3], що розвивається, навколишнє середовище - як екосистема [4], а проблема розвитку формулюється в термінах коеволюціі з навколишнім середовищем [5,6].



Постановка завдання

Основними цілями даної статті є:

  • викласти деякі результати останніх світових досліджень в області розвитку соціально-економічних систем;
  • описати проблеми розвитку економіки як складної соціально-економічної системи;
  • проаналізувати стан економіки України як складної системи.


Основна частина

Основна теза теорії складних систем – складність миру росте дуже стрімко. З погляду теорії складних систем основна модель сучасної економіки може мабуть бути описана як «Все пов’язано зі всім».

Як менш два чинники сприяли небувалому зростанню соціальних зв'язків в сучасному світі:

    • розвиток комунікаційних технологій;
    • зростання взаємодій між різними організаціями і людьми як результат глобалізації і лібералізації економічної діяльності.

Якщо перший чинник говорить, скоріше, про технічні можливості, то другий вказує на рушійну силу, яка дає імпульс і інтенсифікує наші комунікації.

Рис.1 Модель економіки «Все пов’язано зі всім»

Модель «Все пов’язано зі всім» дозволяє усвідомити даремність традиційної постановки питання контролю і управління (Рис.1). Відстежувати потоки в такому переплетенні зв'язків стає нереально. Більш того лінійна причинно-наслідкова логіка міркувань здатна привести до помилок. Причиною тому є те, що численні взаємодії приводять до ланцюжків зворотних зв'язків, багато разів підсилюючи або послаблюючи наші дії і приводячи до невизначеності. Наприклад, неможливо визначити правдивість виразу: «Це твердження є помилковим» . Причиною тому є те, що наша логіка безсила в ситуації самореференції.

В значній мірі сучасна ринкова економіка функціонує за допомогою позитивних зворотних зв'язків: чим більше люди купують, тим більше виробництво, тим більше зайнятість, тим більше доходи, тим більше споживання. Проблема з позитивним зворотними зв'язками полягає в тому, що їх напрям може змінитися на протилежне: чим менше люди купують, тим менше виробництво, тим менше зайнятість, тим менше доходи, тим менше споживання. Загроза виникає тоді, коли дуже багато хто робить одне і те ж. Що може стабілізувати ситуацію? Різноманітність, що дозволяє людям працювати в різних місцях, купувати і продавати на різних ринках, по-різному взаємодіяти з ринком. Чим більше різноманітність, тим стабільніше система в цілому. Проте логіка сучасної людини (і економістів зокрема) направлена на те, щоб зробити економічне життя більш стандартним, що пригнічує різноманітність і веде до однорідності.

Рис.2 Модель довкілля «Fitness Landscape»

Яким повинен бути бізнес в світі, де все зі всім пов’язано? Ця ситуація може бути проілюстрована за допомогою моделі американського вченого Стюарта Кауфмана “Fitness Landscape” (Рис.2) [7]. Ідея полягає в тому, що у зв’язку з непередбачуваними змінами ландшафту, спроба окремої людини підійнятися на вершину може опинитися марною, тому що в деякий час незалежно від ваших зусиль грунт може піти з-під ніг. В умовах турбулентного зовнішнього світу для того, щоб вижити потрібно ухвалювати стратегічні рішення. У такій ситуації мислення в термінах системи як єдиного цілого є більш успішним, ніж жорстка конкуренція (я виграв, ти програв).

У сучасному світі найбільш успішними є соціальні мережі, які формуються по моделі «переважного приєднання» («preferential attachment») (Рис.3) [8]. Суть останньої моделі полягає в тому, що різні вузли мають різну изькому зв’язків, і новий вузол з більшою вірогідністю приєднується до найбільш розгалуженого вузла (hub), оскільки вірогідність зустрітися з ним в просторі Інтернет набагато вищий, ніж у одиночок. Динаміка розвитку соціальних мереж описується принципом «багатий стає ще багатшим» (rich-get-richer phenomen): успішніші співтовариства ще більше розгалужуються і ще більш консолідують свої зусилля. Так з неймовірною швидкістю без централізованого контролю розвиваються світові наукові мережі. Динаміка розвитку мереж наукових зв’язків в світі дозволяє судити про силу або життєздатність того або іншого наукового управління. Якщо співтовариство виявляється привабливим в науковому сенсі, то до нього прямують ресурси, значно підсилюючи можливості окремих осіб і невеликих команд. Можливості швидкого об’єднання зусиль створили і нечувані можливості прискорення процесу наукового пошуку і отримання наукових результатів. В той же час така соціальна мережа незвичайно чутлива до зміни навколишнього середовища. Оскільки боротьба за зв’язки не є антогоністічною і вузли з великим числом зв’язків (hubs) можуть мирно співіснувати з менш розгалуженими вузлами, то в надрах мережі завжди є варіанти, які здатні виявитися більш адекватними в умовах, що змінилися.

Рис.3 Процес формування соціальних мереж

Таким чином, необхідне розуміння того, що ми живемо в тісно сплетеному соціальними зв’язками світі, де наслідки наших зусиль мають нелінійний характер. Природа сучасних соціальних мереж – це складне сплетення ризиків і можливостей. Вони підсилюють ризик, але і підвищують гнучкість, примножують можливості технічних інновацій, знижують рівень складності для окремих учасників.

Традиційна модель економіки як деревоподібної структури (з однією вершиною) добре підходила до економіки масового виробництва, але вона погано підходить до економіки стрімких інновацій і змінного ринку. Традиційно економісти розглядали моделі взаємодії компаній з ринком. Новий погляд полягає в зсуві акценту на взаємодію економічних агентів між собою. За твердженням класика сучасної теорії мереж Альберта Барабаші [9] ринок не більш, ніж направлений граф. Вагові характеристики зв’язків визначають напрями операцій. Структура і еволюція мережі визначає результат всіх макроекономічних процесів.

Як встановила наукова теорія складних систем, впоратися з безперервним зростанням складності навколишнього нас світу не можна не збільшуючи ступінь складності внутрішньої системи. Складні системи виявляють ряд властивостей, які не можуть бути зведені до суми складових, а тому відсутні в простіших системах. Вони і виявляються вирішальними в подоланні тих перешкод, що виступають як погрози існування.

Украина оказалась вовлеченной в мировой финансовый кризис как часть мировой экономической системы. Однако, с точки зрения теории сложных систем, основные проблемы, стоящие перед Украиной, в корне отличаются от тех проблем, которые стоят перед развитыми странами мира. Развитым странам нужно дать адекватный ответ на возросший уровень сложности окружающего мира. Это очень непростая задача, но оптимизм на успешный исход вселяет то, что сложность национальных экономик, как систем, уже является достаточно высокой и при соответствующих усилиях может возрасти, позволив выйти на другой уровень взаимодействия с окружающим миром.

Що стосується до України, то її рівень складності, як соціально-економічної системи, знаходиться на низькому рівні. І хоча немає точних інструментів для визначення рівня складності, помітно відсутність найважливіших характеристик, типових для складних систем.

По-перше, соціальні інститути не розвиваються як соціальні мережі за допомогою механізму переважного приєднання. Зв’язки в основному родинні, кумові, дружні, приятельські. Самі соціальні мережі не об’єднують суспільство. Це, скоріше, розірвана мережа інститутів. Тенденції деструкції (корупція, кругова порука і т.д.) спостерігаються у всіх соціальних інститутах і підтримуються колективною поведінкою.

По-друге, всі соціальні зв’язки орієнтовані тільки в одному напрямі. Найважливіший для існування складних систем механізм зворотного зв’язку відсутній.

І, третє, люди не розглядаються як агенти соціально-економічної системи. Немає зв’язку між їх щоденною діяльністю і сьогоденням, а тим більше майбутнім станом країни. Більш за те, соціальні зв’язки людей між собою ситуативні і нестійкі. Людина ізольована і відчужена від нормальних соціальних взаємодій. Цілі, які ставлять перед собою люди – це в більшості своїй суто матеріальні цілі, які з найбільшою ефективністю досягаються поодинці, в жорсткій конкуренції із співгромадянами. Замість зростання горизонтальних зв’язків, спостерігається посилення атомізації суспільства. Таким чином, зіткнувшись з світовою економічною кризою, Україна опинилася без захисних механізмів складної системи.

Справитися зі складністю соціально-економічної системи можна одним з двох способів. Перший полягає в тому, щоб спростити систему, а другою – підвищити свій власний рівень складності. У першому випадку системою легше управляти, але в умовах зростання складності навколишнього середовища система не зможе дати адекватний виклик часу, і основні проблеми соціально-економічного розвитку не можуть бути вирішені. На жаль, Україна на сьогоднішній день вибрала перший шлях. Звичайно, в моделі «Все пов’язано зі всім» існує вірогідність того, що Україна опиниться на вершині подій, унаслідок того, що підніметься загальний ландшафт. Але вірогідність такого сценарію не дуже висока.



Висновки

Сьогодні успішне рішення соціально-економічних задач, що стоять перед Україною, неможливе без налагодження відповідних соціальних відносин і вбудовування країни в світову соціальну мережу. Уміння побудови соціальних мереж відрізняється від того довголітнього досвіду побудови системи «потрібних особистих» зв’язків, який існує у нас з радянських часів. Теорія складних систем не відміняє існуючі підходи, а доповнює їх для випадку, коли система або її оточення стає дуже динамічною і непередбачуваною. У реаліях сьогоднішнього дня системний підхід міг би допомогти побачити те, що ховається за рамками традиційних підходів і підказати відповідь на виклик часу.



Література

  1. Пугачева Е.Г., Соловьенко К.Н. Самоорганизация социально-экономических систем. Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2003.
  2. Anderson P.W., Arrow K., and Dines D., eds. (1988), The Economy as an Evolving Complex System. Santa Fe: Addison-Wesley Publishing Company, 9–28.
  3. Arthur W. B. (1990), 'Positive Feedbacks in the Economy', Scientific American, February.
  4. Rothschild M. Bionomics: economy as ecosystem. New York: H.Holt, 1990. 423 p.
  5. Axelrod R. (1990), The Evolution of Cooperation, London: Penguin
  6. Hodgson G. M. (1993), Economics and Evolution: Bringing Life Back Into Economics, Oxford: Polity Press
  7. Kauffman S. (1993), Origins of Order: Self-Organisation and Selection in Evolution, Oxford: Oxford University Press.
  8. Barabasi A.-L. 'The architecture of complexity', IEEE Control Systems Magazine 27:4, 33-42 (2007).
  9. Barabasi A.-L. Linked : the new science of networks, Perseus, 2002.

Стаття надрукована:

  • Пугачова О. Складність і взаємозалежність як виклик сучасності // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України, №2(105), К., 2010, с.3-6.

⇑
Вгору


При повному або частковому використанні матеріалів сайту «Синергетик», посилання на авторів і сайт обов’язкове. У випадку публікації в інтернеті обов’язкове активне гіперпосилання на http://synergist.kiev.ua
synergist.kiev.ua © 2010 - 2022