<? print trim($names[$l]) ?>
synergist.kiev.ua
Русский English
Українська
Статті, книги
Консультації
Тренінги
Блог
Корисні посилання
Контакти

Статті, книги
⇒
Проза
⇒
Абсолютно гармонійний світ


Костянтин Солов’єнко

Абсолютно гармонійний світ

(тихий бойовик)




АНОТАЦІЯ

Скол – колишній солдат, що повернувся з війни на Сході вважає, що тільки військовий переворот здатен врятувати Україну. З ним не згодна волонтерка Аїда, яка будує свою мережу однодумців для еволюційних змін. Скол і Аїда запекло лаються, однак допомагають один одному, можливо, через взаємну симпатію…



ДІЙОВІ ОСОБИ

А ї д а – волонтерка, спеціаліст по складних системах
С к о л – колишній солдат, що повернувся з війни на Сході
К р а с у н я – дружина керівника митниці
Д е п у т а т – депутат Верховної Ради України
Д и р е к т о р – директор підприємства
Ж у р н а л і с т
Т і т у ш к а – найманець
П о л і ц е й с ь к и й
Ж і н к а



ДІЯ ПЕРША


Красива пара танцює вальс. Красуня весела, сміється.

К р а с у н я. Я зараз впаду. Давай спокійніше.

Вони уповільнюють танок.

К р а с у н я. Де ти так накачався? Всі навколо як мішки з лайном.

С к о л. На фронті.

К р а с у н я (сміється). Ти з гумором. А-а-а, постачання бронежилетів, рюкзаків, жрачки? Ти з Міністерства оборони?

С к о л. Я з Іловайська.

Перестають танцювати.

К р а с у н я. Вижив у тому пеклі?

С к о л. Пощастило. У мене до тебе справа. Твій чоловік на митниці волонтерів пресує. Передай: вони відкати давати не будуть. А йому можуть вкоротити віку.

К р а с у н я. Хто? Ті очкарики?

С к о л. Я. І свічки, що ви з ним ставите в церкві, не допоможуть.

К р а с у н я. …А як же заповідь «не вбий»?

С к о л. А як же заповідь «не вкради»? Я не вірю в бога.

К р а с у н я. …Може, я буду рада позбутися свого пентюха і нічого не передам?

С к о л. А як тебе зачепить… разом з його холуями? Не боїшся? …Сподіваюсь більше тебе не зустрічати. (Повертається, щоб йти.)

К р а с у н я. Стій. Давай втечемо разом від нього, від війни, від України цієї клятої. У мене є сімсот тисяч в Швейцарії. Га? Давай?

С к о л. Краще передай їх добровольцям. Тільки не в Міністерство Оборони, бо вкрадуть. Прощавай.



ДІЯ ДРУГА


Скол зі своєї кімнати різко розмовляє по скайпу з Аїдою. Її обличчя не видно, тільки силует голови.

С к о л. Ці падли владу просто так не віддадуть!

А ї д а. Їх можна здолати тільки якщо створити більш складну систему.

С к о л. Дурна, будь-яка система для них – тьху собаче! Бо всі вибори вони купують! Демократія для них – ширма!

А ї д а. І вибори, звичайно, треба контролювати.

С к о л. Наївна. Більшість ніколи не дозріє! Тільки переворот! Через диктатуру совісті! Інакше – сто років чекати! За цей час Україну в пил зітруть! Її не буде!

А ї д а. Виродка якогось з хунтою посадиш в президенти? Останніх добити? Хто не такий, як ти – розстріл?

С к о л. Чому виродка? Ми кожного будемо контролювати.

А ї д а. Контролювати? Ага. Згадай вбивство Ярослава Бабича.

С к о л (зіскочив зі стільця, який падає). Я його знав! А ти що про нас знаєш? Ти, соплячка!

А ї д а. Вже й мене готовий вбити? Йди ти к бісу!

Аїда відключилась.

С к о л (кричить). Сама пішла, сука!

Скол хапає кружку з чаєм, розбиває об підлогу і нервово ходить по кімнаті.

С к о л. Тільки переворот, сука! Диктатура совісті, сука!

По скайпу телефонує Аїда. Скол підбігає до монітора і приймає дзвінок.

А ї д а. Давай домовимось: розмовляти спокійно, без емоцій.

С к о л. Домовились.

А ї д а. Ви – закрита система.

С к о л. Ви також.

А ї д а. Не перебивай. Ми відкриємося з часом… Ви – закрита система. Значить, виродитесь. Бо в мінливому світі будь-яка закрита система помирає. Світ постійно змінюється, а ви – ні, тому – тільки смерть. Навіть якщо ви – закриті – переможете…

С к о л. Переможемо!

А ї д а. …то як секта, як масони.

С к о л. Нехай! Зате переможемо!

А ї д а. А далі що? Закритість це – слабкість. У відкритості – сила, бо тільки так можна змінити суспільство… Без суспільства важко зробити зміни безповоротними. Твоя диктатура совісті це – один! Диктатор! А ви всі – інструменти. Щоб він досяг влади.

С к о л. …Треба діяти швидко. Ти бачиш, що коїться? Якщо діяти повільно – Україна помре.

А ї д а. Так – є надія. А через диктатуру – немає.

С к о л. …Не переконала.

Пауза.

А ї д а. …Скол, тут з одним депутатом треба зустрітись.

С к о л. …Користуєшся мною, як інструментом?

А ї д а. …Не заставляю. Як хочеш.

Пауза.

С к о л. …Давай матеріали.



ДІЯ ТРЕТЯ


Скол з Депутатом неспішно грають на більярді, потягуючи вино з келихів.

Д е п у т а т. Зараз, братухо, щось негарне колобродить. Низи тупо гризуться, тому верхи поки можуть. Поки банкуємо ми.

С к о л. Як гадаєш, скільки ще лишилось? Д е п у т а т. Та капець… Не знаєш, що завтра буде.

С к о л. Завтра, я чув, будуть приймати поправки до закону про продаж землі.

Д е п у т а т. Пройдуть.

С к о л. Я знаю настрої: не повинні пройти.

Д е п у т а т. Знаєш? Краще за мене?

С к о л. А якщо ти голосуватимеш проти?

Д е п у т а т. Ти мене купуєш? У тебе бабосу більше аніж у наших?

С к о л. …Менше. У мене мізків більше. Подумай сам про завтра …і післязавтра.

Д е п у т а т (підтягнувшись). Я кличу охорону.

С к о л. Що ти їм скажеш? Я ж пожартував. Ми випили (Скол допиває келих.) І ти мене неправильно зрозумів… Я без зброї. Сьогодні… Якщо зі мною щось трапиться, ти тижня не проживеш. Згадай гранату в офіс регіонала.

Д е п у т а т. Ти для мене – тьху, гівно на паличці. Я тебе вперше бачу. А зі своїми орлами я багато років в одній упряжці… Ти знаєш, що таке партійна дисципліна?

С к о л. Завжди можна захворіти.

Д е п у т а т. Пхи.

С к о л. …помилитися з похмілля. У всякому разі натиснути «Утримався».

Депутат випиває.

Д е п у т а т. Бляха, казали мені, коли Майдан почався: «Зіскоч». Думаєш легко?

С к о л. Після голосування – легко. Всі почали сипатись потрошку. Сам знаєш.

Депутат випиває і, похитуючись, йде до виходу.

Д е п у т а т. Я пішов.



ДІЯ ЧЕТВЕРТА


Скол зі своєї кімнати пробує з’єднатись по скайпу. Чутно довгі гудки.

С к о л (нервово). Де ти ходиш? Скільки можна чекати?

Аїда виходить на зв’язок.

А ї д а. Привіт.

С к о л. Чому запізнилась?

А ї д а. Я щойно з похорону.

С к о л. Кого?

А ї д а. Побратима.

С к о л. Земля пухом. Допомога потрібна?

А ї д а. Ні. Є кому… Які новини?

С к о л. Аїдо, з депутатом я зробив дурну роботу.

А ї д а. Не згодна: він утримався.

С к о л. А толку, якщо поправки прийняли?

А ї д а. По слухам, могли прокотити. І, до речі, він тепер голосуючи буде оглядатись.

С к о л. Сьогодні боїться, завтра – ні. Це не змінює систему влади. Сама казала.

А ї д а. Просто склалось враження, що не вистачає дрібнички, щоб завалити поправки… Я помилилась, вибач.

С к о л. Аїдо, ти якось казала, що варто уникати прямого зіткнення з бандитами. Чому?

А ї д а. В прямому зіткненні простої і складної системи завжди виграє проста.

С к о л. Чому? А якщо я сильніший і зброя хороша? Виграю я.

А ї д а. Тільки якщо сильніший і тільки, якщо будеш діяти за правилами простішої системи, не за своїми.

С к о л. …Не вірю. Наведи приклади.

А ї д а. …Складний гордіїв вузол був розрубаний простим мечем.

С к о л. Аїдо, давай про людей. Без алегорій.

А ї д а. …Підірвати будинок легше, ніж його побудувати. Виростити яблука складніше ніж зламати яблуню. Вбити людину простіше ніж її виховати.

С к о л. Твої приклади – про руйнування: зламати легше ніж створити, це – очевидно.

А ї д а. Сьогоднішня влада тільки руйнує. Якщо і створює, то те, що допомагає красти. Для відмазки перед кредиторами. І не забувай, що у бандитів – владне прикриття. А ми хочемо створити іншу владу. Для людей. Це складніше, ніж красти.

С к о л. …Гаразд, я подумаю …Аїдо, можеш дати наводку на бізнесменів, що платять опоблоку? Братикам тепловізори потрібні. І оптика.

А ї д а. Тримай звіт по деклараціям. (Надсилає файл.) Там багато перехресних зв’язків. Раджу працювати в провінції – не так помітно. Тільки дуже тихо, будь ласка, без криміналу.

С к о л (переглядає файл). Яка краса. Дякую.



ДІЯ П'ЯТА


Темна кімната. Заходить Директор. Розмовляючи по телефону він вмикає світло, роздягається і сідає за письмовий стіл.

Д и р е к т о р. …В этом месяце только триста тысяч. Продажи упали… Нет, с налоговой всё как ты и говорил: никаких претензий… Конкурента сам закатал, он больше не поднимется… Ну, не покупают… Лучше бы вы в Раде малому бизнесу льготы дали. Я бы тебе в два раз больше перечислял… Ну, если он могильщик, то нехер ко мне за бабками ходить. Сиди на распилах. Только скоро пилить будет нечего… Ну, извини, погорячился… Мы же старые друзья, извини… Европе мы не нужны.

Директор дістає з кишені блокнот, бере ручку і щось занотовує.

Д и р е к т о р. …В Давóсе? Поищи… Кто же откажется от инвестиций? …Пока.

Директор вимикає мобільний і пише в блокноті.

Д и р е к т о р. Нахрен мне твои инвесторы с европейскими, блин, стандартами? Дай-дай- дай-дай! А мне не надо?

З-за штори виходить Скол з ножем. Директор дивується.

С к о л. І мені треба.

Д и р е к т о р. Что?

С к о л. Гроші. На армію.

Скол сідає в крісло перед масивним журнальним столом, на якому лежать журнали та стоїть ваза з квітами.

Д и р е к т о р. В Министерство Обороны.

С к о л. Я – на добровольців.

Д и р е к т о р. К волонтёрам.

С к о л. Я чув, що Ви волонтером стали. Правильно. Не все ж Вам волонтерити на депутатів по триста тисяч. Мене і сотня влаштує.

Д и р е к т о р. Охрана завтра нахер пойдет.

С к о л. Не відволікайтесь: ми говорили про сто тисяч.

Д и р е к т о р. Понимаю. Крутой пацан, а денег нет. Сколько тебе пообещали? Десять процентов? Иди ко мне - я дам больше.

Директор відкриває шухляду столу і дістає пачку євро.

Д и р е к т о р. Мне как раз такие как ты нужны. Согласишься – будет твоя. (Кидає пачку на стіл.)

С к о л. Ні. Там менше.

Д и р е к т о р. Понимаю: отслужил, а государство - хрен на блюде. Ни хаты, ни работы. Что тебе халтурки? Мысли масштабно: стабильная работа в перспективном бизнесе - то, что я даю. Согласен?

С к о л. Ні. Сто тисяч.

Д и р е к т о р. Вот скажи: почему Беркут не зачистил Майдан? Я не понимаю. А ты?

С к о л. Вони за мєнтовський беспрєдєл стояли. А ми – за свободу.

Д и р е к т о р. И что?

С к о л. Ми були готові помирати, а вони – ні.

Директор дістає з тієї ж шухляди столу пістолет з глушником і направляє на Скола.

Д и р е к т о р. Я и говорю: ополченцы тоже недорабатывают. Вывод: надо увеличить финансирование… тысяч на сто. Кто послал? Говори, бандеровская подстилка… Молчишь? Он тоже работает тихо. На все сто тысяч.

Директор знімає запобіжник на пістолеті. Скол хапає журнальний стіл і, прикриваючи ним тіло, як бронежилетом, біжить на Директора. Той встигає вистрілити поки Скол досягає Директора і журнальним столом б’є по рукам. Пістолет випадає, Директор скрикує. Скол краватку Директора засовує йому до рота. Директор нарешті витягає праву руку і пробує вдарити. Скол перехоплює руку і ножем на долоні робить надріз. Залишається кривавий слід. Директор мичить від болю.

С к о л. Коли будеш брати, падло, то згадуй війну, мене і побратимів моїх!

Скол б’є Директора по голові. Той охнувши завмирає.

С к о л. Я також працюю тихо.

Скол серветкою витирає ножа і ховає його, бере пачку грошей зі столу, відчиняє всі шухляди столу. Знаходить ще кілька пачок готівки. Всі гроші розкладає по кишенях і виходить.



ДІЯ ШОСТА


Скол зі своєї кімнати розмовляє по скайпу з Аїдою.

С к о л. Я не можу їх морди бачити. Я говорити з ними – не можу! Як я тільки його не вбив, блін? …Так би солодко ножичком його… кілька разів… тихо… ніхто ні чирик.

А ї д а. Всіх би почикав?

С к о л. Всіх, сука! Я не можу їх бачити!

А ї д а. Завтра замість нього таке ж стерво прийшло б. Це не змінює систему.

С к о л. Знаю… Краще б ти мене не просила. Одне добре: грошики відправив хлопцям… А міг би покласти суку… за Іловайськ, за братиків.

А ї д а. У мене є справа до тебе.

С к о л (не чує). Ай, все одно хороший день… Давай зустрінемось. Чого ти ховаєшся?

А ї д а. Скоро вже. Зачекай.

С к о л. Скільки тобі років?

А ї д а. Тридцять.

С к о л. Мені тридцять два… Ти одружена?

А ї д а. Була… Я до війни з військовими не розмовляла.

С к о л. І я до війни був іншим… Вчителем біології у школі.

А ї д а. У мене важлива справа. Ти як?

С к о л. Давай.

А ї д а. Читав про сепарюг в тилу, що агітують за дружбу з Рашкою? «Мы – братья».

С к о л. Виродки.

А ї д а. Позавчора наша кіберсотня запустила вірус журналюзі, що координує такі статті. Ну... так нам здається. Завтра до нього на шістнадцяту нуль нуль записано виклик програміста. Ти зможеш піти?

С к о л. Так. Надсилай матеріали. Реальний програміст на мені?

А ї д а. Ні, його затримають мої (Аїда пересилає по скапу файл.)

С к о л. …Ясно (Скол відкриває файл та переглядає його.) …От тобі військові не подобаються.

А ї д а. Неправда. То було до війни.

С к о л. Розумієш, що будуючи свою мережу ти дієш, як розвідка, а руйнуючи мережу ворога – журналіста – як контррозвідка?

А ї д а. Не думала… Я бачу, як Україна розчиняється в Рашці… і без війни. Ці всі комуняки… стара гебня… нова наросла.

С к о л. Бо війна – гібридна.

А ї д а. …Світ продається Рашці в цій гібридній війні. Паскудство. Тобі жаль такий світ? Мені – ні.

С к о л. Завжди жаль… Навіть такий… дурнуватий.

А ї д а. …Там перелік основних тек, в яких, можливо, є фінансова звітність за публікації. Потрібні докази.

С к о л. Я скопіюю все… Сьогодні добре буду спати… щасливий… Істинний воїн сприймає світ, як абсолютно гармонійний.

А ї д а. Гармонія? Скол, я з ніг збилась шукаючи однодумців. Науковців не наука цікавить, а державне фінансування. Бізнесмени думають тільки про те, як обманути податкову. Громадські об’єднання полюють на гранти. Всі шукають фінансові потоки. І достобіса таких, хто за гроші готовий робити що завгодно: хоч Рашку хвалити, хоч її війська кликати. А у твого воїна – абсолютна гармонія? Чи ти здурів?

С к о л. Аїдо, воїн це той, хто змінює одну гармонію на іншу… на кращу.

А ї д а. Вже запізно. Лягай, виспись.

С к о л. Лягаю… Сьогодні – абсолютна гармонія… Добраніч.



ДІЯ СЬОМА


Журналіст працює за комп’ютером у себе вдома. Чутно дзвінок у двері. Він йде відчиняти. За мить з’являється зі Сколом. Вони прямують до столу з комп’ютером.

С к о л. Які скарги на комп’ютер?

Ж у р н а л і с т. Тормозити став. Один раз завис.

Скол несильно б’є Журналіста по голові руків’ям ножа. Той падає. Скол його непритомного садовить на стілець і зв’язує руки за спинкою стільця. Ноги також прив’язує до ніжок стільця. Потім ніж кладе на стіл, дістає з кишені жорсткий диск, підключає його до комп’ютера, вмикає копіювання і переглядає файли. Журналіст приходить до тями, смикає руками та ногами і розуміє, що прив’язаний.

Ж у р н а л і с т. Дебіл, мене всі знають. Я відомий журналіст.

С к о л. То й що?

Ж у р н а л і с т. Боляче. Розв’яжи і ножичок заховай. Що ти мені зробиш? За мене МВД тебе до сьомого коліна виріже.

С к о л. Дійдуть руки і до твого МВД. Ножичок – дисциплінує.

Ж у р н а л і с т. Ти звідки?

С к о л. З фронту (Мишкою підіймає планки комп’ютера.) Бачиш, як гарно: все відкрите. Навіть рахунок. (Скол торохтить клавішами.)

Ж у р н а л і с т. Це – не мій, сина.

С к о л. Мені вистачить.

Ж у р н а л і с т. І куди підуть мої грошики? На АТО?

С к о л. Вгадав. Фонд «Повернись живим». Не напряму, звісно.

Ж у р н а л і с т. Хе-хе. І не сумнівався. А десь у Робін Гуда дачка з’явиться з класними бабами… У мене кредит на квартиру.

С к о л. Знаю, на другу.

Ж у р н а л і с т. На першу.

С к о л. А тещину не рахуємо? Залиш свої казочки для податкової.

Ж у р н а л і с т. Я ні у кого не крав, як ти. Я чесно заробляю.

С к о л. Чесно? Наприклад, публікацією рашиського лайна.

Ж у р н а л і с т. Це – правда. Ти експерт? Ти знаєш, чого хочуть українці? В Радянський Союз.

С к о л. Я бачив у Донецьку твій Радянський Союз. Твої статті – одна брехня.

Ж у р н а л і с т. Ні. У мене є правда.

С к о л. Дві правди, одна брехня.

Ж у р н а л і с т. Ти – дурень. Нічого не розумієш. Якщо версію повторювати багато разів, то хтось у неї повірить.

С к о л. І вона все одно залишиться брехнею.

Ж у р н а л і с т. Пост-правдою. Я ж казав, що не розумієш.

Скол переглядає файли. Пауза.

Ж у р н а л і с т. …Зараз тобі вдалось розжитися. Тільки грубо працюєш: більше так не вийде.

С к о л. І тут вгадав. Про твої зв’язки розкажуть у ЗМІ: хто, кому, за що, скільки. З такою репутацією більше тебе не замовлять, журналюшко. Ти – ніхто і для мене, і для них. Сміття. Для всіх. Хіба що на класних баб може вистачить… або не класних.

Ж у р н а л і с т. Це ще подивимось.

С к о л. Ага.

Скол від’єднує свій жорсткий диск, ховає його в кишеню і робить крок до виходу.

Ж у р н а л і с т. А розв’язати? Ти немало хапнув.

С к о л. Мало. Хвилин за двадцять доповзеш до кухні за ножем.

Ж у р н а л і с т. А якщо не доповзу? У мене серце слабке.

С к о л. Однією сукою стане менше.

Скол з ножем йде до Журналіста.

Ж у р н а л і с т (злякано). Е-е-е-е!

Підійшовши, Скол ховає ніж, дістає з кишені шматок скотчу. Журналіст починає крутити головою.

Ж у р н а л і с т. Не дам!

Скол спритно і жорстко затискає голову Журналіста в замок так, що його голова застигає нерухомо, обличчя червоніє і очі ледь не вилазять з орбіт. Скол заклеює рота скотчем. Журналіст мичить, смикається і стрибає зі стільцем. Скол дивиться на нього.

С к о л (посміхається). Ага. Хто не скаче, той – москаль.

Журналіст злющий мичить. Скол виходить.



ДІЯ ВОСЬМА


Скол зі своєї кімнати розмовляє по скайпу з Аїдою.

С к о л. Знову про українську мову заговорили.

А ї д а. Не звертай уваги. Розігрують старі козирі. Дивно, що люди ведуться.

С к о л. Що ти городиш? Мова ж… важлива.

А ї д а. «Що» людина говорить важливіше аніж «на якій мові». Сьогодні мова для мене не є параметром порядку.

С к о л. Що це таке?

А ї д а. Параметр, від якого залежать інші. Він задає порядок для інших. Наприклад, захист країни важливіший за захист мови. Мову можна зберегти, а країну втратити… Мова має п’ятий чи шостий пріоритет. Ніяк не перший…

С к о л. Значить, захист країни найважливіший?

А ї д а. …Ні.

С к о л. А що тоді?

А ї д а. …Місце в мережі країн. Навіть не територія і не природні багатства.

С к о л. Ну, ти скажеш …Поясни.

А ї д а. Відразу після Майдану ми могли змінити країну, поставити державу під тотальний контроль громади. Тотальний, прозорий щоб ці стерви і пікнути не сміли. І тоді б наше місце в мережі країн було б найкращим, бо ми могли бути прикладом для інших країн. Ми профукали перемогу. Одних сук замінили інші. У суспільства не було механізмів зміни держави. Тому механізми потрібно створювати зараз.

С к о л. Мережа країн тут при чому?

А ї д а. …Важливо до якого вузла приєднуєшся, яку роль в мережі граєш, хто ти в мережі… Скажімо, Україні роль прикладу для світу – краща, аніж роль жебрака.

С к о л. …Ти сказала, що територія не важлива. Так? Тоді яке місце може зайняти Україна, якої немає? Дурню якусь мелеш.

А ї д а. Територія не найважливіша. Головне – люди. Згадай євреїв. Місце в мережі як не України, то українців. Чи ми борці… за щастя, наприклад, чи ми митці, чи хто ми? Чи вічно скривджені, чи веселі, чи вперті, чи дурні? Хто? Які? Ото і буде наше місце в мережі.

С к о л. То воно у кожного українця своє? Місце.

А ї д а. Так… з Україною, чи без неї… в еміграції. Ти і є Україна.

С к о л. Весь світ стискається в мені? Боюсь вибухнути.

А ї д а. І я цього боюсь… Я зрозуміла різницю між богом і людьми. Бог може все. Люди також можуть все, якщо об’єднаються. Але вони ніколи не об’єднаються. На жаль… Однак, я все одно буду будувати мережі… Ось вірш знайшла:

Що в Украйні коїться?
Воля наша гоїться?
Юлями та Вітями
Згвалтовані, забиті ми,
Брехнею заляпані,
Розпродані, розбратані.
Годі потурати:
Гуртуймося, брате.

С к о л. Я ніколи не об’єднаюсь з усіма… З тобою… і то треба ще подумати.

А ї д а. …Післязавтра мої побратими йдуть під Верховну Раду.

С к о л. Навіщо?

А ї д а. Наївні. Думають, що влада у олігархів, не вірять, що влада у криміналу.

С к о л. Згоден.

А ї д а. Хай подивляться. Ти можеш прикрити відходи на Грушевського?

С к о л. Можу.

А ї д а. Надсилаю план. (Пересилає файл.)

С к о л. Гаразд.



ДІЯ ДЕВ'ЯТА


Скол ходить туди-сюди в підворітті. Чутно шум натовпу і віддалений голос в мегафоні: «Ми вимагаємо скасувати поправки до закону про продаж землі…» Далі – нерозбірливо. Час від часу Скол підходить до металевих воріт з хвірткою, за якими – вихід на вулицю. До нього підходить тітушка.

Т і т у ш к а. Пацан, чого тобі треба?

С к о л. Нічого.

Т і т у ш к а. А чого ти тут стовбичиш? Давай звідси.

С к о л. Чекаю друга.

Т і т у ш к а. Так ти на стрьомі?

С к о л. Ні.

Т і т у ш к а. А як мінтура підвалить? Он мітингують дебіли, а вони охороняють.

С к о л. Нехай. Я не мітингую.

Т і т у ш к а. Борзий, да? Ну-ну.

Тітушка відходить, телефонуючи по мобільному.

С к о л (набравши семизначний номер на дешевому мобільному). Я – Скол. Тут тітушка приперлась і погрожує поліцією… Гаразд, за п’ять хвилин.

Скол вимикає мобільний і видаляє номер. Через кілька секунд до нього підходить кремезний поліцейський. Тітушка крутиться поруч.

П о л і ц е й с ь к и й. Сержант Шевченко. Пред'явіть документи.

С к о л. Будь ласка.

Скол дістає з внутрішньої кишені ксерокс паспорту в поліетиленовому файлі. Поліцейський мимохідь дивиться на листок.

П о л і ц е й с ь к и й. Пройдемо у відділок.

С к о л. На якій підставі?

П о л і ц е й с ь к и й. Маємо попередження про можливі провокації у зв’язку з мітингом.

С к о л. Я не учасник мітингу.

П о л і ц е й с ь к и й. То що Ви тут робите? Не хвилюйтесь, ми тільки перевіримо Ваші паспортні дані. Це триватиме п’ять-десять хвилин. Відділок поруч.

С к о л. Вибачте, я громадський спокій не порушую.

П о л і ц е й с ь к и й. Дозвольте обшукати.

Скол розводить руки, Поліцейський його обшукує.

П о л і ц е й с ь к и й (мацає кишеню). Це що?

С к о л (дістає з кишені та показує). Мобільний.

П о л і ц е й с ь к и й. У нас є заява на пропажу саме такого мобільного. Пройдемо у відділок.

С к о л. Ви що? Він двісті гривень коштує. Про такі не заявляють.

Поліцейський бере Скола під руку, він пробує вирватись. Підскакує тітушка і б’є Скола електрошокером. Той обвисає на руках Поліцейського. Руки Скола сковують наручниками і тягнуть його через металеві ворота. Тітушка закриває металеву хвіртку на воротах, вішає на неї замок і телефонує.

Т і т у ш к а. Грушевського зачищена. Можеш починати.

Тітушка йде на вулицю. Через якусь хвилину з вулиці до хвіртки підходить Жінка, смикає хвіртку, бачить замок, дістає з внутрішньої кишені невеликий лом, зриває замок, викидає його в глибину двору і, прикривши хвіртку, йде на вулицю.



ДІЯ ДЕСЯТА


Скол у своїй кімнаті пробує з’єднатись по скайпу з Аїдою.

С к о л. Аїдо, зараза, ти де? (Встає, нервово ходить. Знову сідає за монітор.) …Загуляла дівка, чи що?

А ї д а (на моніторі). Сьогодні десять діб, як ти не можеш зі мною зв’язатись. Це значить, що мене, швидше за все, вбили. Цей запис – автоматичний. Слухай уважно: за хвилину запис буде знищений. Скоро ти познайомишся з усіма в мережі. Ризики викриття зростуть. Однак, після мене краще вам всім діяти разом. Наші сили вже немаленькі. Досить швидко потрібно буде легалізуватись …всім. В партію. Побудова мереж паралельних державним. Ініціатива зміни Конституції …від суспільства. Люстрація. Децентралізація. Реформи. Дострокові президентські і парламентські вибори …Деталі продумаєте самі… Я трохи не встигла… Ти скоро отримаєш рекламу піци. Замов першу з асортименту, порізану на чотири частини. Завтра у них замов другу, порізану на шість частин. Післязавтра – третю, порізану на вісім частин. Повторюю: три дні. (Показує на пальцях.) Першу піцу – на чотири, другу – на шість. Третю – на вісім. Тебе знайдуть… Я з тобою зустрічалась під Волновахою, як волонтерка. Ти мене пригощав медом.

Аїда на екрані зникає. Скол закриває обличчя руками.

С к о л. А-а-а-а… Не пам’ятаю!

Він долонями тре обличчя вверх-вниз, потім, схопившись, ходить туди-сюди.

С к о л. Тільки вбивати! Тільки диктатура, сука!

У Скола звучить зумер мобільного. Він отримує SMS.

С к о л. Піца… (Читає з екрану. Телефонує.) …Будь ласка, першу піцу з вашого меню, розрізану на чотири частини… Адреса правильна, квартира сто шістдесят …Гаразд.

Вимикає слухавку, сідає і закриває обличчя руками. Схопившись, знову ходить туди-сюди… Через хвилину – дзвінок у двері. Йде відчиняти. Заходить дівчина з піцою.

Д і в ч и н а. Ти вже замовив піцу?

С к о л. Так. А Ви хіба… (він показує рукою на піцу.)

Д і в ч и н а. Вибач, я не могла з тобою зв’язатись. Обставини… непередбачувані.

С к о л. Ти хто?

Д і в ч и н а. Аїда.

Вони обіймаються, коробка з піцою випадає з рук.

З а в і с а


(2017, весна)


Відзнаки:

⇑
Вгору


При повному або частковому використанні матеріалів сайту «Синергетик», посилання на авторів і сайт обов’язкове. У випадку публікації в інтернеті обов’язкове активне гіперпосилання на http://synergist.kiev.ua
synergist.kiev.ua © 2010 - 2022